- менталітет
- [меинтал'іте/т]
-ту, м. (на) -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
менталітет
Смотреть что такое "менталітет" в других словарях:
менталітет — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
менталітет — у, ч. Сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних і т. ін. особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда … Український тлумачний словник
ментальний — а, е. 1) Прикм. до менталітет. 2) У парапсихології – пов язаний з енергетичним полем, що створюється людиною та служить відображенням його психіки, свідомості … Український тлумачний словник
обуржуазити — а/жу, а/зиш, док. Нав язати триб життя буржуазії, її риси, менталітет та ін … Український тлумачний словник
обуржуазнений — а, е. Такий, що сприйняв триб життя буржуазії, її риси, менталітет та ін … Український тлумачний словник
обуржуазнитися — нюся, нишся, док., обуржуа/знюватися, ююся, юєшся, недок. Сприйняти триб життя буржуазії, її риси, менталітет та ін … Український тлумачний словник
скацапитися — плюся, пишся, док., зневажл. Вважати російську мову, культуру, менталітет, звичаї тощо своїми; стати кацапом … Український тлумачний словник
циганство — а, с. 1) збірн. Цигани. 2) Циганський характер, менталітет, спосіб життя … Український тлумачний словник
японістика — и, ж. Сукупність наук, які вивчають японську мову, культуру, менталітет японців … Український тлумачний словник
